Зимове, сумне і понуре. Можливо, скоро ще щось напишу, ідеї є. Також прохав би переглянути"Квіти а...", якщо хтось цим роздлом цікавиться. Коли надворі чорніло, Світилися ліхтарі, Сідав він спроквола до столу, У крісло старе сідав. Книжки шкіряні старі Й листи зжовтілі гортав; Сторінки осипались додолу І розпливалось чорнило Коли земля засинала, То він наче теж засинав. Ставав сумним та сп'янілим, Немов від ефіру муха; Сновидою сновигав. Повільним, ощадним рухом Вбирався у саван білий. Й засмикував запинало. Коли гасла свічка остання, він ще не склепляв повік; Він облизував зшерхлі губи, Слину ковтав пожадно. І безтямно, мов крізь полуду, Здивовано і безпорадно Він сидів - мить - годину - вік, Згорблений, мов знак запитання.