Знедолені

Привіт усім, і я знову готовий поділитися своїми враженнями.
Цього разу, вони стосуватимуться фільму, хоча ні, не фільму, мюзиклу "Знедолені".
Мюзикл цей подарував нам режисер Том Гупер, вже відомий своїм оскароносним фільмом "Промова короля" ("King's Speech").
Фільм вражає своєю мелодраматичністю та ліризмом, пафосом та глибиною, сильним поєднанням революційного романтизму та реалізму життя.

Дуже вдало був підібраний акторський склад, актори у фільмі сприймаються саме героями фільму, а не акторами чи їхніми колишніми персонажами. Особливо сильною була гра Рассела Кроу - він отримав складну роль жандарма Жавера, людини обов'язку, людини наказу та його виконання. Х'ю Джекмен також зіграв надзвичайно, справді щирою відчувається його лють і гнів, його переживання та його та його батьківську любов.



Крім фантастичної гри акторів варто згадати про надзвичайно передану картину революції. Картину розстріляної революції. Ритмічний пронизаний гнівом та розпачем спів жебраків та Гавроша, пронизаний надією та вірою у перемогу спів змовників-революціонерів та барикадно-піднесений спів парижан-революціонерів.
Короткі батальні сцени створені майстерно і динамічно, змушуючи глядача по справжньому переживати події 1832 року.

Словом, мюзикл справді дуже потужний та щирий. Мюзикл ще довго залишається в душі опісля перегляду. Мюзикл, який справді варто переглянути.