Memoria

Дожовуй нарешті і допивай свій чай.

Перевір, чи все склав до торби і вирушай.

Одягай свою мішковину, забудь про жодне взуття

Засоби для неіснування теж визначає мета,

До котрої ідеш у сьогоднішній судний день,

Такий сприятливий для покаянь й одкровень.

Ти точно свідомий шляху, яким іти

Навіть йдучи із кимось, ідеш на самоті.

Ідеш не вперед, і до нікого йдеш.

Намацай в кишені рештки останніх решт,

Купи за десятку незів'ялі останні трупи

Утіш цю жінку сумну, їх більше ніхто не купить.

Їхні втискай шпичаки, усотуй розпуку рослинну

Стигми — впевнена запорука для воскресіння.

Воно, втім, відбулось, а зараз настав

Слушний час, щоб справити ритуал.

Замішуй глину, але обережним будь

Одягни рукавички, не поєднуй золото й ртуть.

Хай твоя кров не потрапить у суміш глевку.

Не втирай очей, рот тримай на замку.

Виліплюй цеглу із докорів, сумнівів, втрат.

Складай із них піраміди, будуй із них зиккурат,

Заповнюй кожну із ніш, замащуй кожну з шпарин,

Потурбуйся, щоб в цьому місці не лишилося місця живим.

Хай мертве лишається мертвим. Хай більше не проросте.

Це живі наповнені соком, мертве — чорне й пусте.

Посип голову попелом, а прірву — землею і йди.

Люби живих навкруги. Плекай живих у собі.