Політика - не найкраща тема для розмов. Проте інколи накопичується бажання висловитися. Інколи вже не вдається тримати все у собі, і ти просто не можеш змовчати.
Отже. Почати варто здалеку. У соціальних мережах немало писалося про "Другий майдан", "Акт народного гніву" і т.д. Аналітики-політологи-психологи-публіцисти-тащеякісьлюди казали про наростання радикальних поглядів у суспільстві. Розповідали, що народ не витримає та вийде на вулиці.
Багато надій з цього приводу покладалося на ВО "Свобода" - покладалися попри одіозність його лідера, попри сумніви у чесності намірів, народ розчарований у "плюшевій" опозиції, яка здала мовний закон, яка била себе в груди, а толком нічого не вдіяла.
За даними Екзит-полів, "Свобода" отримала найбільшу прихильність серед людей із вищою освітою, і це багато про що свідчить. Свобода отримала близько 11-ти відсотків - 37 мандатів - і це каже не менше.
І ось настав судний день - перший день роботи нового парламенту. Свободівці дружно прийшли у вишиванках, дружно спиляли паркан, дружно виламали двері у Верховну Раду та дружно нам"яли вуха першим тушкам Табаловим. І тут, як у старому анекдоті: І ШО?!!!
Паркан стоїть уже відреставрований, як і двері. Тушки Табалови спокійно ходять Верховною Радою, спікер - ПРдун Рибак. Рука Чечетова продовжує безкарно махати.
І ШО, питається?!!
А НІШО.
Верхівка Свободи від початку не збиралася діяти? Все давно узгоджено і проплачено?
Як казав один драматург, "...Ці блядські запитання зайобують." Що робити?
Може час самим виходити на вулиці, самим, не покладаючись на партії, блоки, фронти та всеукраїнські об"єднання діяти?
Я знаю, що написання подібних статей на нікому невідомому блозі - це не дія.
І я буду діяти, коли буде така нагода. Обіцяю.
Отже. Почати варто здалеку. У соціальних мережах немало писалося про "Другий майдан", "Акт народного гніву" і т.д. Аналітики-політологи-психологи-публіцисти-тащеякісьлюди казали про наростання радикальних поглядів у суспільстві. Розповідали, що народ не витримає та вийде на вулиці.
Багато надій з цього приводу покладалося на ВО "Свобода" - покладалися попри одіозність його лідера, попри сумніви у чесності намірів, народ розчарований у "плюшевій" опозиції, яка здала мовний закон, яка била себе в груди, а толком нічого не вдіяла.
За даними Екзит-полів, "Свобода" отримала найбільшу прихильність серед людей із вищою освітою, і це багато про що свідчить. Свобода отримала близько 11-ти відсотків - 37 мандатів - і це каже не менше.
І ось настав судний день - перший день роботи нового парламенту. Свободівці дружно прийшли у вишиванках, дружно спиляли паркан, дружно виламали двері у Верховну Раду та дружно нам"яли вуха першим тушкам Табаловим. І тут, як у старому анекдоті: І ШО?!!!
Паркан стоїть уже відреставрований, як і двері. Тушки Табалови спокійно ходять Верховною Радою, спікер - ПРдун Рибак. Рука Чечетова продовжує безкарно махати.
І ШО, питається?!!
А НІШО.
Верхівка Свободи від початку не збиралася діяти? Все давно узгоджено і проплачено?
Як казав один драматург, "...Ці блядські запитання зайобують." Що робити?
Може час самим виходити на вулиці, самим, не покладаючись на партії, блоки, фронти та всеукраїнські об"єднання діяти?
Я знаю, що написання подібних статей на нікому невідомому блозі - це не дія.
І я буду діяти, коли буде така нагода. Обіцяю.
Коментарі
Дописати коментар